Мов непорушна варта часу -
Скелі Високої гори,
Впиваються широким плесом
Дністра великої води.
Тут особливими є роси́,
Світанки, дні та вечори
І неповторний присмак ночі -
Нектар моєї Ба́коти .
Вітер зачісує волосся
Добром приємного тепла.
А як тут пахне різнотрав'я -
Землі́ щедро́та і краса.
Чую потужне місце сили,
Ціловане Всевишнім
Мов жорна часу зупинились
І ти стаєш безгрішним.
Яка ж потужна атмосфера,
Намолена жива душа
Перебуває у печерах -
Прадавнього монастиря.
Б'ють вода́ми рясні джерела,
Збагачують добром щодня.
Немов живої скелі жили,
Такі потрібні для життя.
Люблю́, пишаюсь, вдячний Богу
За істинно святі місця.
Що народився біля нього...
Славетна Ба́кота моя!
@Борчук Сергій
