Було село...Веселі хати,
І люди, сповнені тепла,
Вміли любить і працювати,
І річка лагідна текла...
Води тихенько хлюпотіли,
Ловили рибу хлопчаки,
Верби тихенько шелестіли,
Й щоліта соняхи цвіли...
Пишались клени і тополі,
Що люди дружніми були,
Усе було, всього доволі,
І з димарів дими пливли...
Літа минали швидкоплинно,
Перемінилося село,
Давно збідніло й похилилось,
І бур"янами заросло...
Пусті подвір"я і городи,
І хати схилені стоять,
Немає тину, лиш ворота,-
Від вітру ще бува скриплять...
Село і люди постаріли,
Молодь роз"їхалась давно,
Пустка навкруг, лише ворони,
Й навіть сороки стрекотять...
Садки вишневі похилились,
Лиш де - не - де димок пливе,
Річка і верби зажурились,
Що дітвора до них не йде...
Повільно човгає старенький,
Дідусь по стежечці бреде,
Назустріч хлопець молоденький,
Все розглядаючи іде...
Зустрівся поглядом з стареньким,
Очі засяяли в обох,
Бо внучок то, пізнав старенький,
Почув молитви діда Бог...
Отож онучок і приїхав,
Хоче забрать діда з села...
Та щось не хоче дідусь їхать,
Тут його молодість спливла...
Онук умовив таки діда,
Повіз у місто до рідні...
Оцю історію повідав,
Знайомий із села мені...
Було село...Веселі хати,
Працею сповнені жнива,
Уміли люди працювати,
Було тут щастя і дива...
Гарний вiрш, Валентино. Це точно, невеселий стан справ у цiй життевiй сферi. Мудрих i справедливих керiвникiв треба на найвищому рiвнi, а iх нi в ниншiшнiй, нi в попереднiй владi не проглядалося i не проглядаеться. Зе-командi те село, взагалi - "до лампочки", як то кажуть. Для сiльського господарства вони вирiшили навiть окреме мiнiстерство не створювати, а об'еднали його з економiкою в едине мiнiстерство - Мiнiстерство економiки та сiльського господарства. Що ж вони раптом будуть у сiльськiй галузi щось робити, якщо для них набагато важливiше, аби легалiзувати гральний бiзнес - голосували якраз у Радi, щоб казино i зали гральних автоматiв стали законними установами. Ось, дивiться: https://www.slovoidilo.ua/2020/07/14/infografika/polityka/rada-lehalizuvala-hralnyj-biznes-ukrayini-yak-holosuvaly-nardepy
Так що - дii нинiшнiх високих чиновникiв тiльки оцiею картинкою можна i описати:
Дякую,Валю! Моє дитинство і юність пройшло в селі, та й нині я зв"язків з селом не втрачаю, там мої родичі і друзі, ми спілкуємось, тому мені й відомі їх проблеми...
Дякую,Марійко!Поки ще є фермери, то деякі села якщо не розвиваються, то хоча б не зникають, а як продадуть землю, то вже буде повний крах села; а без села не буде й України...
на жаль, сталось те, що намагались зробити раніше комуністи ... двічі, потім рехворматори ... і це зовсім не природній стан справ для України і годі кивати на закордони ... це називається згон з землі ... а в нашому випадку це крах культури ... а зараз це взагалі полетить як геометрична прогресія ... дурні люди