Падають зорі дукатами,
Губляться в травах шовкових.
Хлопці шукають з дівчатами,
Квітку кохання й любові.
Казкою нічка всміхається,
Стежку заплутує вдало.
Холодом ніжок торкається,
Ро́сяних крапельок жало.
Знають усі за легендою,
Квітка цвіте в ніч Купала.
Вона володіє силою,
Яку людина не мала.
Сила Перуна - дарована,
Тим в кого справжнє кохання.
Кольором дива гаптоване
Звуками грому здригання...
Квітку хто цю відшукає,
Буде щасливою парою.
Всі перешкоди здолає,
Як Семаргл із Купалицею...
Семаргл - за легендою перший захисник сонячного престолу, небесний воїн.
Купалиця - Богиня літньої ночі... Про їхнє заборонене кохання розповідає легенда.
Перун - Бог грому і блискавки...
Такі вірші неначе казка,
У них краса є і душа,
У них любов цвіте і ласка,
Як і у всіх Ваших віршах.
Спасибі,Сонечко, за такий казковий вірш.
Нехай кожна, не тільки Купальська ніч,стане для Вас казковою.Щастя Вам, натхнення й любові.
щиро дякую, Таню, за насолоду від мелодійних рядків. Дуже люблю читати про Україну язичницьку, пам'ятаю з дитинства всіх богів дощу, врожаю, громовиці і т.д. Цікава тема, гарне розкриття
Сердечно дякую люба Мариночко за такий змістовний коментар!!! Завжди приємно і радісно, коли читачі читають... Бажаю гарного дня, багато усмішок, щастя і любові!!!
Гарнюща поезія, дорога Танюшко! Не дістає слів, щоб виразити красу і твою майстерність у написанні прекрасних віршів! Дякую тобі за подарований позитив і веселий настрій! За отриману насолоду!
Натхнення тобі і успіхів море приємних вражень і почуттів! Радуй нас своєю солов'їною мовою!