Було не раз так у житті:
Здавалось, сили покидали,
У небо руки в самоті...
Поради в Господа благала.
В очах лиш сльози як туман
І не відомо де дорога,
Зневіра й відчай - то дурман,
Бо все завжди в руках у Бога.
Життя все ставить на місця,
Лікує час найтяжчі рани:
Замість тернового вінця,
Квітують квіти полум'яні.
Відразу соромно стає:
Як я могла засумніватись,
Людині Бог хреста дає,
Щоб впавши, та, змогла піднятись.
І знову будуть у житті
Дороги, що забракне сили,
Та Бог все вирішить в путі
І Янголи підставлять крила.
Тому життя долаю шлях
Згадавши про потоп і Ноя,
І в радощах і у сльозах
Я знаю - Бог завжди зі мною.
Галина Грицина.