Поема
Великій княгині Русі Київської
рівноапостольній Ользі богомудрій —
з шаною і довірливістю присвячується
1
Ах! поети й біси — несумісні...
ах-бабах!! —
поетів витісняють в небо
тра-бабах!!!
Поетів надихає Небо! —
тоді у місті
раз не взяв поет* — премію
з лап
яких й не треба —
й втік той презик що всіма погребував —
тож поети і незріла влада —
несумісні:
біси бо скеровують
всяку вже країну й всяке місто!..
А що спільного в небесних християн —
із бісами?!
ах-бабах!
поетів знов тіснять у небо
трах-бабах!!
Бог вірних надихає — Небом!!
Київ
і прийде під руку твердої
рівноапостольної Ольги
як це треба
2
Християнка — вона майже перша,
з київських святих — на Небі перша!
В кожній Ользі — ти хоч стій, хоч падай —
є і стіни, й місто, нікуди не дінешся — і
владність!..
3
Від русинів із рівноапостольних —
на Небі перша!!
Твердо почала — твердо й завершить...
4
Місто обійму по світу вершах
Ольга — і покликала, і бамцнула мене!!
Як в лоб депеша!
Небо протикну! та дихайте! та дихайте! —
Може, ще чогось тут не завершили...
24.07.2020,
Київ
* - В. Шкляр — поет в суті
