Чи можна виміряти ту любов,
Що зоветься материнською?
Якою мірою і за яких умов,
Цей промінь сяє над колискою!?
Промінь, що має точку відліку,
Проте кінця у нім нема.
Це формула, що виведена зі сповитку,
І вирішення їй ніхто не зна.
Чи є в любові тій межа?
А, можливо, вона є безмежною?
Така безмірна та безмежна,
Як неозорий край.
Прозора, чиста та бентежна,
Як той струмочок через гай.
Струмочок-промінь, що біжить,
Ніколи не висихаючи.
Струмочок-пломінь - пломенить,
Ніколи не згасаючи.
Ні формулі, ні мірі довжини,
Умові, наслідку, а чи причині,
Ніколи "не дістатися" вершини,
Де майорить яскраво в вишині,
Ота любов, що зветься материнською.
Вона, як АНГЕЛ, що зійшов з небес,
Сліпуче сяйво сяє над колискою.
Божий дар - чудо із усіх чудес.
12.03.2018 р.
