У барви росяних заграв
У трави, що так пахнуть медом,
В кохання кожен мандрував
Де щастя зорі впали з неба.
Де так співали солов"ї,
Роки зозуля де кувала,
Де не торкаючись землі,
Серця до неба підіймались.
Там царство поцілунків-мрій,
Там очі бачать тільки очі,
І кожен з нас там розумів,
Що щастя більшого не хоче.
Життя поставило крапкИ
Комусь одну, комусь багато...
І сниться запах губ п"янких,
Як спомин про кохання-свято.
Галина Грицина.
