Матусю бачу я у сні,
Вона всміхається мені,
Неначе хоче щось сказати,
Але не може розмовляти.
В її очах я бачу смуток,
До неї підбігаю хутко,
Роблю ще крок... Секунди мить...
Від болю серденько щемить...
Я хочу маму обійняти,
Як ми сумуємо сказати,
Ще крок...Один маленький крок...
Роблю до мами я стрибок,
Щоб швидше поруч опинитись,
У рідні очі подивитись,
Та напівкроці зупиняюсь,
Немає мами... Просинаюсь...
Та це, всього був тільки сон,
У серці знов горить вогонь,
На жаль, ця відстань нездоланна...
І мить розлуки невблаганна...
Я знаю, треба відпустити,
Змиритися, і далі жити.
Хоч сумно, плакать перестану,
Чекатиму у снах на маму.
Присвята дорогій матусі (посмертно)
02. 07. 2020
Світлина з інтернету
Дуже дякую Вам, пані Марина, за теплі, щирі слова підтримки!
Втрата рідних людей - це нестерпно боляче...
Але життя продовжується, і потрібно жити далі, долаючи всі перешкоди на життєвому шляху.
Спасибі Вам за візит і гарного Вам вечора!
Тоскно знову душі
мряка день устилає,
Тільки промінь живе
у матусинім краї.
Ти зі мною завжди:
Ні за що не полишу
І до мене прийди
із далекої тиші.
Світло сонця зійде,
і зігріє листочки.
І калина цвіте,
що росте у садочку.
Пам`ять вічно жива,
зустріч з нею дарує.
Чую ніжні слова,
теплий подих почую...
Чудове, зворушливе присвячення!
Надія зустрічі з рідними, які відійшли в інший світ, робить розлуку не такою нестерпною.
Щирі співчування Вам за найдорожчу людину- любиму матусю.