Покладаючи добрі надії
Всі на правнучку гарну свою,
Адресую їй помисли, мрії,
Талан -злети у ріднім краю…
Може буде, як я – поетеса,
Рідним теж дарувати рядки
Віршів, що друкуватиме преса,
З квітів творчих плестиме вінки…
А чи може майне в стюардеси,
Надсилатиме з неба вістки,
Благодійності нестиме месу,
Будувати з веселок містки…
До вчительства чи лікарства спрагне,
Юридичні здобуде знання,
Професійних вершин скрізь досягне,
Крокуватиме не навмання!
Зараз правнучці долю пророчу,
Щоб складалося плідне життя,
Побажати найкращого хочу
Від тепер аж до веж майбуття:
П’єдестал королеви до стану
Та величності, де родовід!
Повз пройти жах, злість, смерч та оману,
Весь кохати з чарівністю світ
Розквітати, як ніжна калина,
Милувати намистом свій вік,
Бути там, добротою де плине
Та жіночністю дольовий лік…
А щоб броди обходили стреси,-
Той тримала незримий зв’язок
З прабабусею, бо поетеса
Встелить шлях її сяйвом зірок!
15.06.2020р.
