- Ось берізка, ось ялинка,… Ось гарнесенький дубок.
Під дубочком є грибочок, біля нього їжачок… в капелюшку.
Не впізнати. Він прийшов гриби збирати.
В коротеньких їжак шортах, в босоніжках. Літо все ж.
В капелюшку я барвистім тут гриби збираю теж. Є і в мене
босоніжки, шорти маю коротенькі. Чомусь дивиться на мене
пильно їжачок маленький.
Став і я теж придивлятись. Ой цікаво ж воно як… Їжачок на
мене схожий! Мабуть, думає й він так.
- Ти не бійсь мене, колючий! Я тобі допоможу. Цей грибок
візьму гарненький, тобі в кошик покладу. Я грибами поділю-
ся, у мене багато є.
Їжачок всміхнувсь привітно і промовив до мене:
- А давай змагатись будем, хто грибів більше знайде!
Ой, як стали ми збирати… задивилися дуби. Повний кошик
в мене. Гляньте.
- А тепер додому йди! – так сказав мені їжак той. -.Бачиш,
хмара ген пливе? Завтра знов приходь до лісу, назбираєм для
мене.
Я на мить аж розгубився. А їжак кудись подівся.
Я приніс гриби додому. Всі наїлися їх всмак. Але хто ж мені
повірить, що допоміг збирать їжак?..
Надюшко, чесно скажу, що підняли настрій і їжачком, і грибочками, яких так уже чекаю, при тому не їсти, а збирати, що втриматись не можу. Сьогодні в ліс бігла б. Дякую за оповідку і піднятий настрій! Вам 5/5 і в "Обране"