Повіяло осінніми вітрами,
Не дивлячись на літо за вікном,
З'явилось жовте листя під ногами,
Захляпане дощами і вином.
Чому ж до мене осінь завітала?
Навіщо завітала в літній час?
Можливо, це тому, що я згадала
Тумани на алеях...жовтень...нас.
Той парк, вологу лавку біля клену,
Сплетіння під дощами теплих рук,
І пристрасть ту розбурхану, шалену,
З легкими ароматами розлук.
Той ранок і те щастя непрожите,
Вино з плодів солодких почуттів,
Яке, на жаль, лишилось недопитим,
Десь там, наприкінці осінніх днів.
Що листям пролітають над роками,
Захляпані дощами і вином,
Пронизані осінніми вітрами,
Не дивлячись на літо за вікном...
***
яка красива поезія 
