Так хочеться вернутися додому,
Там де доріжка вилась під вікном,
В той сад квітучий де гуляля в ньому,
Що став в ці дні лиш спогадом ,лиш сном!
Тоді не знала ,що бувають війни,
Що нищать все і край твій і рідню,
Просто цвіла, а дні були надійні,
Що буде краще, заживем в раю!
Таке не сталось, доля насміялась,
Війна розбила всю нашу сім'ю,
В далекий край дорога простягалась,
Про рідний край тепер я тільки сню.
Створилося життя в чужій країні,
У мене діти, внуки, чоловік,
Вже є й правнуки,та душа ще й нині,
Забуть не може той дитячий вік.
Судьба людини, як широке поле,
Доріг нема, ти робиш стежку сам,
Часами цвітом, а часами болем,
Ідеш, не покоряєшся вітрам.
Ось так і я,хоч вмру тут на чужині,
Не покорюся бурям змить чуття,
Любoв віддала тількі Україні ,
Візьму її до вічного буття.
а чому - "скука"? По-українськи це звучить - нудьга. Зрозумілі Ваші ностальгійні почуття, висловлені в поезії, але назва - не зовсім відповідна
Навіть російською це почуття називається - тоска, звідси - тосковать. А скука - це коли нічого цікавого, усе в житті сіро , нічого робити
СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇМОВИ-
СКУ́КА, и, жін. Те саме, що нудьга 1, 2. Став і дощик накрапати.. Скука, холод (Павло Грабовський, I, 1959, 289).
Скука бере (взяла і т. ін.) — те саме, що Нудьга бере (взяла, заїла і т. ін.) (див. нудьга). Взяла мене тяжка скука (Павло Чубинський, V, 1874, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 333.
пишаюся Вами, Наталонько, бо Ви знаєте хто Ви і звідки, а це головне для людини! а поїдете у село - розчаруєтеся на жаль, це трапилося зі мною... а від скуки чудовий вірш вийшов
горлиця відповів на коментар Lana P., 10.06.2020 - 18:54
Дякую Ланочка. Але я в селі жила лише один рік і дуже полюбила те життя. Ми жили на оркаїні Києва. Там був чудовий сад. Зараз планують будувати там великі забудови.
а чому - "скука"? По-українськи це звучить - нудьга. Зрозумілі Ваші ностальгійні почуття, висловлені в поезії, але назва - не зовсім відповідна 
на жаль, це трапилося зі мною... а від скуки чудовий вірш вийшов 
