...У тиші стільки голосів... Послухай
Що не написано - читай!
Вихоплюй сенс поміж рядків. Зникай
У них. Не повертай назад, не оглядайся, краще рви,
Бо сіль стає чогось лиш варта, коли висушує сліди.
Так міцно, щоб не розтиснути тяжіння силою,
А все ж колись хтось озивавсь до когось милою.
І не відверто, що відлунює. Навіщо? Плутано нехай.
На всіх екранах щось важливе. Що не написано - читай.
