Поглянь в дзеркало, Андрійку!
Так - один ти, так - вас двійко!
В того теж кирпатий ніс,
Як у тебе в нього зріст...
Такі ж сірі оченятка
І усмішка, як у татка.
Тупни ти йому ногами-
Тупне він тобі так само.
Покиваєш йому " Так",
Покиває і він, в такт.
Дзеркало - екран без звуку,
Відображення наука.
Можеш з ним ти забавлятись,
І сміятись і кривлятись.
Нарікати лиш не самій,
Бо характер в нього - твій!
Валентина Урода/Дацко
04/06/2020р
