Вона була, така вся загадкова,
З букетиком конвалій у руці.
А він не зміг промовити ні слова,
Лиш обпікав рум'янець на щоці.
І пригадались ті знайомі очі,
Вони волошками в житах цвіли.
І брови чорні, ніби темні ночі,
Зігнуті у коромисло були.
Вона всміхнулась, сонячним промінням,
Уста її неначе маків цвіт.
У голові пронеслося прозріння,
Таку шукав, уже багато літ.
Вона була для нього загадкова,
Що часто так приходила у сни.
І ось ця зустріч - дивна, випадкова,
Несла́ в руках букетик від весни.
Сердечно дякую вам, за такі теплі і щирі слова! Дуже приємно, що ви так високо оцінюєте мою поезію!!! Завжди радію кожному доброму слову читачів! Якщо так подобається - значить пишу не дарма! Гарного вам дня, міцного здоров*я і Божої ласки!!!
Сердечно дякую мила Любонько!!! Я аж зашарілася від таких теплих слів на мою адресу! Дякую ще раз тобі сонечко за таку високу оцінку. А ще я дякую своїй Музі, що вона завжди зі мною!!! Гарного тобі дня, теплого сонечка і блакитного, мирного неба над головою!!!
Дуде рада тобі сонечко! Сердечно дякую за такі теплі і щирі слова!!! З ними так тепло і хороше!!! Завжди радію, коли ти заходиш! Сонечка тобі ясного, щастя, радості і любові!!!