Майже усе плететься швидко так, немов суцвіття,
І щось десь тут, десь там сильно так переверне.
І хтось блукає тільки мить, а хтось ‒ тисячоліття.
Є тільки натяк, що все одно усе мине.
Усе, що є ‒ нічого не залишиться.
Усе це згине, вичахне, розвіється, засне.
Усе у темній безвісті розкришиться.
Є тільки роздуми, що все одно усе мине.
Усе, що було, є і буде ‒ усе лиш мить живе.
І хтось ні в які сторони щось не поверне.
Щось стрімко стихне, а щось майже усе переживе.
Є тільки правда, що все одно усе мине.
Усе забудеться, зітреться, зникне, згасне.
Все, що росло ‒ навіки уже не проросте.
І тільки відчуття розсіється прекрасне.
Є тільки звуки, що все одно усе мине.
І щось зостанеться, як є, чогось уже не буде.
І так, ніхто нічого вже не поверне.
І тільки спалах до незнаного кінця пробуде.
Є лиш чуття, що все одно усе мине.
22.07.2017
