– «Куди летить, козаче,
твій кінь в далеку путь?
Твоя матуся плаче
і сестри сльози ллють…»
– «Та що за біда?
Та що за біда?
Та що за біда, їй Богу?
Здолаю цю дорогу,
а там – куди не-бу́дь...»
– «Куди ти, поспішаєш,
мов крутить тебе біс?
Твій кінь давно кульгає,
навколо – темний ліс .»
– «Та що за біда?
Та що за біда?
Та що за біда, їй Богу?
Поладимо підкову,
у коваля колись...»
– «У небі ворон краче,
кровить вже голова.
З надією на краще
ледь кулю не піймав?»
– «Та що за біда?
Та що за біда?
Та що за біда, їй Богу?
Хоча, скоріше всьо́го,
на цей раз, ти права...»
– «Своє життя прожити –
не поле перейти.
На цьому й тому світі
без мене – нікуди́.»
– «Хоч кров не вода,
та що за біда?
Та що за біда, їй Богу?
Із військом з-за Порогу
на схід на допомогу
судилося іти …»
