Він прагнув смерті, але не своєї.
Йому огидні ці страшні ідеї!
О Боже! Якщо й Ти його покинеш,
Одна з повій на вулиці загине,
Він слідкуватиме за жертвою в азарті…
Хоч люди – грішники, вони цього не варті.
Блукав він містом замість йти додому,
Гадав раніше, що не розповість нікому.
Та він прийшов до Вас, о полісмене:
«Ви геній, тож врятуйте світ від мене».
І він відкрив йому усі свої тривоги,
Благав хоча б якоїсь допомоги,
Щоб стати вільним від психічних збочень.
Але як кажуть, мріяти – не злочин!
Самотньо – це коли ніхто не чує,
Ні віра, ні наука не врятує.
Самотньо – це коли в душі безодня.
Без сумніву, він не засне сьогодні.
Самотньо – коли в планах порожнеча.
Як ворог – ти, то чи можлива втеча?
Йому огидно зрадити людину,
Тому й молився в храмі без упину:
«Мій Боже! Якщо можна обирати,
То краще вже самому помирати».
Написано за мотивом 11 серії 2 сезону серіалу «Криміналісти: Мислити як злочинець».
Гарний, цікавий твір! Є, що запропонувати читачам! Про перипетії кінодрами нічого не скажу, оскільки, на жаль, через вік я вже не готовий серйозно сприймати ТБ. Мені особливо подобається рядок «Але як кажуть, мріяти – не злочин!» – чудова інтерпретація розмовного вислову «Хотеть – не вредно!». Суміжна рима добре підходить для ліричних віршів. Наприклад, це пісня на слова Михайла Танича: «Мы выбираем, нас выбирают, как это часто не совпадает, я за тобою следую тенью, я привыкаю к несовпаденью». Самі по собі рими – досить точні, не привертають до себе увагу під час читання. Чіткий однорідний ритм встановився починаючи з середини вірша і до його фіналу. У верхній частині, як на мене, ритм неоднаковий в різних рядках. Але зміст цього вірша можна вважати важливішим ніж дотримання єдиного ритму. Гарна поезія, захоплива і хвилююча!
Дякую, Юрію!
Я рада, що Вам сподобалося.
Перехресна рима мені й самій подобається більше, ніж суміжна, але мені легше писати суміжною. Я думаю, що коли Ulcus казала, що суміжним римуванням краще писати іронічні вірші, вона мала на увазі, що перехресне більш популярне. І це так.
Скажіть, будь ласка, з якого саме рядка встановлюється однорідний ритм. Мені чомусь здається, що навпаки ритм збивається, починаючи з рядка: "Самотньо - це коли ніхто не чує". Але з боку завжди видніше.
Наперед дякую за відповідь!
Я знову прочитав вірш, і сприйняв його інакше. Тепер я чую, що ритм однаковий в усіх рядках. Фахівці, що розбираються у віршуванні, розписують схеми з наголосами і точно визначають технічні дані тексту, але я про це нічого не знаю, і тому не можу Вам підказувати. Якби я писав цей вірш, то уникнув би «…, àле не своєї.» (можливо: «…тìльки, не своєї.») На мою думку, в цих рядках наголос припадає на «Я»: «…Якщо й Ти його…», «…Якщо можна обирати…». Але, повторюю, я не спеціаліст у віршах, тому не маю права категорично рекомендувати. Вибачте мені, що я не знаю точних порад, я тільки щиро намагаюсь Вас підтримати.
хм... то допоміг йому полісмен, чи ні? вбивця, якому огидно вбивати - цікавий образ
Miafina відповів на коментар Ulcus, 22.04.2020 - 14:05
Дякую, Ulcus!
Скажіть, чи є у Вас зауваження щодо твору.
Я дуже поважаю Вас за Вашу творчість. Мені цікаво, що Ви думаєте про мої вірші.
Ні віра, ні наука не врятує.
Тобто навіть геніальний психолог із ФБР не зміг позбавити хлопця бажання вбивати людей.
У кінці серії він намагався покінчити самогубством, щоб врятувати потенційних жертв. Але йому не дали цього зробити.
Ulcus відповів на коментар Miafina, 22.04.2020 - 14:22
ок. я теж поважаю вашу творчість як творчість загалом. якщо людина має натхнення - то вже добре. граматичних помилок немає (принаймні, я не бачу)
Miafina відповів на коментар Ulcus, 22.04.2020 - 14:46
Дякую, Ulcus!
А якісь технічні похибки є?
Ulcus відповів на коментар Miafina, 22.04.2020 - 15:26
от уже випитаєте))) таж я й не фахівець у цих справах. напишу свою суто суб‘єктивну думку - для такої теми у б не обирала саме цей ритм і суміжне римування, воно надає якогось такого оповідного примітивного відтінку, яким пишуть іронічні твори. щодо неточних рим, то вони навпаки мені імпонують, бо дають ширші можливості для пошуку.
Miafina відповів на коментар Ulcus, 22.04.2020 - 15:39
Дякую, Ulcus!
Чомусь завжди пишу суміжним римуванням.
Ulcus відповів на коментар Miafina, 22.04.2020 - 16:06
от і в цьому якраз виявляється індивідуальний стиль. якби не читати інших творів, а тільки ваші, то тоді й сприйняття зовсім інше. намагаюся читати кожен твір, як ніби він єдиний у світі, не озираючись на будь-які інші. на жаль, не завжди так виходить. помітила навіть, що в різний час доби твори по-іншому і читаються, і сприймаються. от читала ваш твір про дівчинку-веганку. не коментувала, бо розуміла, що поезія ця, насамперед, про важливі серйозні речі, а мені з гарним настроєм прочиталася весело, смішливо. от і що з тим робити?
Miafina відповів на коментар Ulcus, 22.04.2020 - 16:12
Дякую, Ulcus!
Так, більшість моїх творів про серйозні речі.