Закриті двері не перед Тобою. Закриті двері - сповнені тривог. Закриті двері. "Я туду
Закриті двері не перед Тобою.
Закриті двері - сповнені тривог.
Закриті двері. "Я буду з тобою",-
Так нам говорить всемогутній Бог.
Ох як Ти нам сьогодні тут потрібен!
Як серце трепетно тепер чека!
І ніби сяйвом до небес подібен,
Яке рікою у домівки протіка.
Закриті двері не перед Тобою.
Тривога дивним чином відліта.
Чи будеш говорити Ти зі мною?
Хоча я як піщинка проліта.
Чи будеш? Та я знаю точно, будеш.
Послухаєш і трохи помовчиш.
Мене Ти ніжністю своєю приголубиш.
А потім далі із любов'ю полетиш.
Я не одна, тут нас таких багато.
Усім потрібно щось тай запитать.
А як там рідні мамочка і тато?
Як сестри і брати? Які листи писать?
Про рідних, про коханих, про домівку?
Про місто чи село, про незбагненність мрій?
Про все живе, що сповнене довіку
Твоїм буттям і для нових надій.
