UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Панков: Я погоджуюсь на нічию - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вікторія Т., 25.03.2020 - 09:47
А депутат Рибак і студент Поправка із розрізаними животами? А подружжя Кулішів? А розстріляний "зелений коридор"? Катування наших полонених? Насмерть забиті натовпами українські патріоти -- за мову, за прапор? Насмішки над Україною,прямі виплески ненависті? І що, по-вашому, значить "нічия"? Ще один шматок відданої території? Путін на цьому не зупиниться. Це він вирішує, а не ви, коли й на яких умовах закінчиться війна. Якби Донбас хотів "злуки", він би й війну не починав.Дивний вірш, якщо не сказати більше.
Панков відповів на коментар Вікторія Т., 25.03.2020 - 09:57
А я з простими бійцями готовий на нічию. Не треба давати вирішувати ані Путіну,ані Зеленському,ані Трампу,ані будь-кому з олігархів. Соціально-єдину Україну підримали б і українські патріоти і прості робітники,бійці тощо в ЛДНР. Повернувши зброю проти своїх олігархів - російських,українських,західних,можна досягти миру. Прості нормальні бійці потиснуть одне одному руки,як боксери після бою в ринзі.Тільки як їх всіх на це підбити?
Вікторія Т. відповів на коментар Панков, 25.03.2020 - 10:15
Це «прості нормальні» сепаратисти почали війну із вбивств і катувань, топтання українських прапорів, це їхні «прості нормальні» матері лягали поперек дороги, щоб не впустити українських солдат на самому початку, коли усе ще можна було зупинити в зародку. «Прості нормальні» забивали ногами за українську мову, плювали на наших полонених. Це потім уже підійшли їм на поміч непрості й ненормальні. Звідки ви взяли, що вони готові з вами миритися? Ви їх про це питали? Причому тут олігархи? Вони роблять свою справу, але не вони усе це почали і продовжують. Це ніякий не бокс, не спорт, тут є ненависть, яка нікуди не зникла. Ніколи вони не хотіли «єдиної України», через це й війна почалась. Вони завжди вважали себе особливим «народом Донбасу», з особливим привілевійованим становищем, а не народом України.У мене таке враження, що ви просто подивились старий радянський мультфільм "Брек" (я сама його дуже люблю) і пишете під його впливом.
Панков відповів на коментар Вікторія Т., 25.03.2020 - 10:32
Та ніхто там себе особливим не вважає. Я сам звідти. Працював у шахті,зв'язався з ВО "Свобода",зібрав чоловік сім шахтарів для формування первісної організації,а керівники партії не дали ані грошей ані бренду партії. Люди образились,розійшлись. Коли починався сепаратизм у Донбасі,я зібрав чоловік дванадцять(до їхнього "ополчення" теж небагато людей пішло),поїхав до Києва просити допомоги. Був в Міністерстві оборони,внутрішніх справ,СБУ,на Майдані у "Правого сектора" - всюди мене ввічливо послали. Ви напевно знаєте про ситуацію в ЛДНР тільки з українських ЗМІ?
Вікторія Т. відповів на коментар Панков, 25.03.2020 - 11:09
Ви пишете так, ніби на Донбасі й справжнього сепаратизму немає, ніби мені самій, коли я переписувалась із кимось із донбасців, не казали «вот из-за таких, как вы, и война началась» (це коли я писала, що в Україні державною мовою усе-таки має бути українська). Усі факти, які я перерахувала вище, для вас нібито й не існують. Це українські ЗМІ їх вигадали? Заклики до Росії прийти на допомогу—також вигадка? Моторола, Гіркін, Захарченко та ін. з їхньою челяддю – «прості нормальні хлопці»? Якось дивно, що ви не відчули глибоких ідеологічних розходжень у цій війні. Навіть боюся запитати, у чому ж, по-вашому, її причини? Мабуть, в олігархах. Ви не одні, Ніна Матвієнко також так думає. Не хочу більше обговорювати вашу політичну позицію, скажу тільки, що, як на мене, людина, яка береться за таку складну тему, повинна щось конкретне пропонувати, а не писати абстрактно й наївно. Можуть бути різні підходи, але вони повинні бути серйозними. Миру хотять усі, але треба думати, як його досягти, чим можна пожертвувати, чим – ні. Треба визначитись, що українцям дорожче – чи та земля, у якій поховані покоління українців, чи збереження решти України, без внутрішнього ворога. Щодо «злуки», то чому обмежуватись Україною? Багато хто мріє про поновлення «злуки» України й Росії, чому б ні? Варто Україні виконати все, що Росія вимагає, і буде «злука».
|
|
|
||||||||||||||||||||||
а потім перерізати по-тихому.
