Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Дві пори року / оповідання / - ВІРШ


Ніна Незламна: Дві пори року / оповідання / - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 8

Пошук


Перевірка розміру




Дві пори року / оповідання /

Осінь 2019р Золота осінь в свої права вступає поступово… Де не поглянеш… Це неначе казка. І де бере скільки фарб різноманітних? В якій скрині всі тримає ця художниця? Хоч сонце світить ясно та з кожним днем все менше дарує тепла. Прохолодні ночі і ранки сповивають дерева, кущі й деякі в суцвітті квіти і різноманітні трави. По стежці й при дорозі, мережкою спориш в темно зеленому жупані . По – під парканом гордий, високий лопух. Він довго триматиме сухі ріп`яхи, хоча листки, з часом зовсім втратять зелений колір, порижіють і присохнуть. Але засне він тільки на зиму, а навесні, як всі багатолітні трави набравшись сили, від коріння пустить нові листочки. Довго, до морозів, осінь чарує різнокольоровими айстрами й хрезонтемами.. Нас тішать материнські оберіги – чорнобривці, нагадують про вишиті рушники, подаровані на щастя. Золотистий колір сонця довго в собі тримають пишні кущі нагідків. Ці квіти втіляють нам в душі сонячне тепло і світло.Своєю щедрістю радує нас осінь. Медово пахне виноград й достиглі рожевощокі груші. І не здивуєшся коли побачиш , як бджоли збирають пахучий солод. Тут й не обійдеться без сердитих ос, не по одинці, а по кілька штук налітають на солодкі груші. Різноманітність яблук тішить очі : стиглі, соковиті, великі, маленькі, смачні, жовті, зелені, червоні, червонобокі. А на городах і в полі поступово збирають останній врожай: баштанні культури, кукурудза, сонях, буряк, соя. В кожну пору року в лісі казково….. Осінь приваблює різноманітністю кольорів : золотисто- жовтий, помаранчевий, червоний, зелений, коричневий. Он ясен молодий, почервонів, мов засоромився…. Неподалік берізка, як зажурена дівиця, розпустила донизу віти, вбралася в плямистий сарафан. Поглядає до сонця, жовтого кольору їй непошкодувало та вона, ще очікує від нього тепла. Розправивши гілля, могутні, мовчазні дуби, як охоронці , стережуть спокій в лісі. А птахи поступово покидають свої гнізда , збираються у зграї і відлітають у вирій. Важка дорога та ми знаємо, що навесні за покликом душі й серця повернутися на рідну землю. О, дивна осене, люблю твою красу! Та все приборкає різнокольоровий листопад…. На пеньках та поблизу них ледь видніються голівки опеньок. А в напівсухій високій траві ховаються старі грузді. Війне вітерець, тихою осінньою музикою, знову закружляє листя й полетить до низу, приховає дари осені. Зашурхотить під ногами листя, налякає пташку. Та сполохано подасть звук й зникне поміж дерев. Вже кущ шипшини майже зовсім голий, лише причепурився червоними коралами, в кожному з них блиск, як частинка сонця. Де –інде по лісі височіють сосни й ялини, намагаються дістатись неба. При збільшенні вологи яснішають, пахнуть зелені голки, після дощу засяють краплинки. Куди не поглянь, скрізь переливається на сонці осінній багрянець. Манить калина й горобина, пречипурились гронами, звеселяють ліс. Всіх птахів запрошують до себе поласувати ягодами. А осінь пізна…. Золото зникає, втрачає осінь яскраві кольори, свою красу.… Частіше пізні світанки у вишневих кольорах.Сама ж панянка буває різна : суха, примхлива, дощова, туманна. Інколи зарано посивіє. А є такі роки, що можна й довго любуватись нею. Прогремлять останні грози, попрощаються з землею. А одну ніч з них, назвуть солов`їною. Цілу ніч в піднебессі то близько, то далеко спалахує блискавка. На шматки розрізає чорно - сіре небо й сяйвом раз –по –раз освітить землю. В цю ніч все і вся немов завмирає, чи то від страху , чи прислухається до гуркоту гучної, барабанної, чи тихої громовиці. Як відлік часу все коротші дні… Небо бундючиться частіше дощі маленькі, затяжні. Та цього року осінь занадто скупа на дощі. Все частіше густі, сиві тумани. І майже не було злив, щоб напоїти землю, омити її напередодні перших морозів. Лише хвойні дерева радо зустрінуть зиму. А останні , оголені дерева й кущі, задумлено поринуть в довгий сон. В надії побачити яскраві сни про весну. А я погляну, вкотре, до осені й скажу бувай… Але ж ти прийдеш, знаю, іще не раз в в моє життя Прикрасиш землю, пригостиш врожаєм мій рідний край Твою чарівність, збережу в серці, несу в майбуття. ЗИМА Зима цього року…. Чи й спить земля в глибокому сні, чи й ні, але напевно все ж дрімає. Неба синь схована за сірими, кучерявими хмарами. Пливуть монотонно, немов сонні. Інколи вітер заграється з ними, підхопить менші і повільно піднесе вверх, то намагається похилити нижче до землі. Вони понадувають щоки, під дійством вітру розвіюють легенькі, пухкенькі кристалики, сніжинки – балеринки. Ніжноко вкриють дерева і кущі пухкими, білосніжнимиі, мереживними - вуалями. А великі хмари, справжні перини, вітер ледь торкнеться їх і вже за мить полетить лебединий пух. А то зненацька, заряснить тихий дощик,чи затарабанить по землі великими краплинами. З дня у день все менше визирає сонце. А колись були зими…. Сніжна королева володарювала, розсипала порошу, замітала снігом. Літала віхолою, намітала високі пагорби, що було й не пройдеж, погрузнеш в снігу. І так заіскриться поле, під білосніжними простирадлом, переливається сріблом і золотом. Що й очам, те сяйво заважає дивитись. Проникне сонячний промінь по між хмарин, мов музика заграє, перетин сяючих кольорів веде у казку. Ранковий сніг блищить, ніби зима жменями насипала блискіток. Легкий морозець скує маленькі крижинки - зірочки вздовж річки, по – під берег. В маленькій річці вода прозора й тиха - тиха, немов приховує в собі якісь скарби. На берегах приляже легка паморозь. А, як мороз зміцніє, річка вкриється кригою, завзяті рибалки полюватимуть на рибу. Чого не скажеш за бистрі ріки, вони лиш притихають і дуже рідко деякі з них замерзають. На жаль цьогоріч, зима мало подарувала краси, мало втішила нас. Примхлива… Часто гуляла в обіймах з теплим вітром. Чи взяла в приклад собі панянку осінь? Рідко запрошувала до себе мороз і хуртовину. Лише на сході, все ж частіше мороз навідувався, розмальовував шибки на вікнах та щипав всім щічки. Та за всю зиму ніхто там не побачив снігурів, які раніше часто навідувалися взимку, не потішили, не здивували своєю хитрістю та красою. В зимовому лісі хазяйнують: сойки, ворони, дрозди – омелюхи і інші птахи. А біля своїх осель ми частіше бачимо синичок, горобців та ворон. І все ж під Новий рік, подарунок зробила нам зима, майже вся Україна лежала під легеньким пухнастим снігом. Правда, де – інде по країні розсипала порошу, а десь розстелила легкі, махрові простирадла. Та в той же час в деяких регіонах йшов рясний дощ і лапатий мокрий сніг. Раніше зима гордилася своїми Водохресними морозами. Цього ж року лише в деяких місцях мороз мав лише мінус п`ять градусів. В більшості ж по території температура мінлива, навідь сягала більше п`яти градусів тепла. Мабуть десь з п`ятдесят років назад, лютий показував свій характер. Був гонористим, гордим, дружив з морозом. Заковував річки, ховав під товсті дзеркала, ще зверху притрушував снігом. Дерева і кущі, всі поринали в глибокий сон.Часом від сильного морозу, аж стовбури сивіли. А було так прикрасить всі дерева в лебединий пух, що й очей не відведеш, чарувала краса. Та все ж з роками втратив лютий силу… Чого й не знати, хто в цьому винен… Напевно й ми частково, стоїмо всупереч природі і погоді. Глобальне потепління по всій планеті, дає про себе знати. Викиди газів, забруднення землі сміттям, хімікатами, все залишає свій слід на землі. За кілька днів до Стрітення, врешті зима дала про себе знати. Та й то тільки по деяких областях. Посміла з вітром розгулятись, засипала снігами та в той же час завдала шкоди. Трощила, валила дерева, зривала щити, пообривала лінії електропередач. На саме ж свято, був день мінливий… Зустрілись дві сестрички серед поля. Світанок із багрянцем, з вишневим відтінком їх привітав. Та все ж неспромоглося сонце послати промені, свій поцілунок, розсипати золото й тепло до землі. Сіра пелена затьмарила очі ранку. Мабуть весна довгенько намагалася показати свої здібності, на жаль їй це не вдалося. Так і розійшлися, у похмурому дні, із тихим шепотінням вітру, кожна в надії, ще поборотись.Та так не скрізь було по країні. Ще морозець на сході має силу й сніг лежить, хоч й невеликий. Добре, що прикрив тюльпани та підсніжники, бо ті в надії вже весну стрічати, випнули листочки - носики. Зима там на троні, зберегла свою красу,потопає земля в білосніжній вуалі. Та все ж поступається зима… В інших регіонах ясніше, тепліше, привідніше сонечко. Просинається земля…. Сонячне сяйво зранку припада до землі, дерева й кущі цілує, силою наповнює бруньки.І в лісі й де- інде розквітають підсніжники, крокуси, пробуджуються багатолітні трави, ледь - ледь зеленішають листочки барвінку. В весняному пориві останній день лютого. За вікном плюсова температура. Передав лютий своє кермо березню. Яскраве сонце, примружуючи очі, посміхається до землі, пробуджує все. Сповива землю ніжністю, теплом, встеляє стежку весняному коханцю.

ID: 866435
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.02.2020 12:09:50
© дата внесення змiн: 29.02.2020 20:46:45
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 15 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: НАДЕЖДА М., Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Сабилла, Ірин Ка, Світлая (Світлана Пирогова), Valentyna_S, Катерина Собова, Наталі Косенко - Пурик
Прочитаний усіма відвідувачами (124)
В тому числі авторами сайту (26) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Міла Перлина, 02.04.2020 - 21:16
Чудовий опис природи 12 12 12 метафорично 39 39 39 shr
 
Ніна Незламна відповів на коментар Міла Перлина, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Ірин Ка, 22.03.2020 - 00:02
Як чудово... читала і забула про всі тривожні новини, негаразди... дякую за хвилини спакою та краси.
12 12 16 smile
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ірин Ка, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую! Завжди ВАм рада! Весняного натхненяння і успіхів Вам! give_rose 22 22 21
 
Маг Грінчук, 14.03.2020 - 09:44
12 16 21 22 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Маг Грінчук, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! give_rose 21 22 22
 
Любов Іванова, 08.03.2020 - 17:11
Як же майстерно, привабливо, яскраво описані пори року... Браво, Ніночко!! 23 23 23 23 23 12 16 12 16 ft ft sp icon_flower icon_flower icon_flower
 
Ніна Незламна відповів на коментар Любов Іванова, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую, Любочко!Хай весна пинесе радість в вашу світлицю! здоров*я вам і душевного тепла! friends give_rose give_rose give_rose 22 22 21
 
Дякую, Ніночко, за прогулянку по осінньо-зимовим стежкам-доріжкам. Нача сама там побувала. Гарно!
12 12 31 32 39 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Людмила Григорівна, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую. п. Людмило! Весняного настрою Вам! friends give_rose 21 22 22
 
ТАИСИЯ, 03.03.2020 - 18:36
Первозданная природа нас бодрит в любое время года! hi 31 give_rose ros
 
Ніна Незламна відповів на коментар ТАИСИЯ, 01.01.1970 - 03:00
Я очень благодарна Вам! Успехов Вам и вдохновения,дорогая! give_rose 22 22 21
 
Сабилла, 02.03.2020 - 15:57
Спасибо, Ниночка!
Читала и отдыхала в такую живопись душу погрузили!
Замечательно написано! Творите! 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Сабилла, 01.01.1970 - 03:00
Большое спасибо! С весной Вас! Пусть принесёт радость и вдохновение! give_rose 22 22 21
 
Надія Башинська, 01.03.2020 - 15:53
16 23 16 Гарна Ваша проза, Ніночко! З весною Вас! shr shr shr
 
Ніна Незламна відповів на коментар Надія Башинська, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, надійко! Взаємно! Щастя Вам і удачі! give_rose 21 22 22
 
Ніночко, дуже гарний твір, який розкриває перед нами поетапність навколишнього світу у всіх його проявах. 12 12 give_rose give_rose cup Гарного Вам настрію. give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Наталочко! Сонячної неділі Вам! give_rose 22 22 21
 
Галина Лябук, 29.02.2020 - 22:49
Ви, дуже спостережлива, Ніночко, любите навколишній світ,
рідну землю, тому твори такі чудові і незабутні з яскравими і барвистими описами осені і по-своєму своєрідної зими. 12 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Галина Лябук, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно Вам вдячна!Щастя Вам і натхнення! give_rose 22 22 21
 
Микола Холодов, 29.02.2020 - 21:55
12 Чудовий Ваш твір, пані майстрине прози! give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Микола Холодов, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, шановний! give_rose 22 22 21
 
12 Обидві гарні пейзажні замальовки. Весняного Вам настрою! 16 16 22 22 give_rose give_rose give_rose shr shr shr
 
Ніна Незламна відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Світланочко! Удачі Вам! give_rose 22 22 21
 
Читаючи Ваше оповідання, Ніно!
Немов минулого перевертаєш сторінки
Йде воно поряд і занадто сміло
А всі чекаємо весняної краси
12 16 clapping ny1 icon_flower
 
Ніна Незламна відповів на коментар Валентина Ярошенко, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Валюшо! give_rose 22 22 21
 
Як завжди, майстерно! 12 З наступаючою весною Вас, Ніно! 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Валентина Ланевич, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, ВАлюшо! Навзаєм! Сонячних днів і весняного настрою! give_rose 22 22 21
 
Саша Чорнобіла, 29.02.2020 - 16:46
12 give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Саша Чорнобіла, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose 22 22 21
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Любов
Svitlana_Belyakova: - Любов - мрія поета.
Синонім до слова:  Любов
Wicenta: - :clap:
Синонім до слова:  Ізоляція
Данило Київський: - Самозбереження :22:
Знайти несловникові синоніми до слова:  ковач
: - коваль
Синонім до слова:  Любов
Г. Орел: - Туга Душі за досконалістю.
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Г. Орел: - Власницький інстинкт
Синонім до слова:  Еволюція
Г. Орел: - Поступовність
Синонім до слова:  Ізоляція
Г. Орел: - Відділення, "Хата скраю".
Синонім до слова:  Еволюція
Г. Орел: - Відділення, "Хата скраю"
Синонім до слова:  Еволюція
Genyk: - Тримання удару
Синонім до слова:  Ізоляція
Genyk: - Виокремлення
Синонім до слова:  Ізоляція
Максим Тарасівський: - Синя ізолєнта
Знайти несловникові синоніми до слова:  Еволюція
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ізоляція
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
boroda-64: - асясяй
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Нервотрус
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Серценеспокій
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Злинці
Синонім до слова:  Любов
мышь: - Дихання, вічність, дар божий
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
dashavsky: - Душевна млість. :(
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Ооооо: - Дурощі.
Синонім до слова:  Любов
Юхниця Євген: - Сяйність, радісність, вітальність
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ревнощі, ревнувати
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
Sin el mar: - Сонячність
Синонім до слова:  Любов
dashavsky: - ТЕПЛО ДУШІ. :019:
Синонім до слова:  Любов
Svitlana_Belyakova: - Не підвладне почуття...
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Дикар, брукняк
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Галечка, рінь, градівка, лобак
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Наметень, кругляк
Синонім до слова:  Камінь
Svitlana_Belyakova: - Глиба
Синонім до слова:  Самозаймання
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова): - самоспалах
Синонім до слова:  Заводити(включати автівку)
Пантелій Любченко: - Задрандулити.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Любов
Ооооо: -
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Ооооо: - Любов
Нові твори