Із нетерпінням ми ждемо весни,
Коли усе навколо розцвітає.
Але немає в тім її вини,
Що цвіт так швидко опадає.
Лише Любов не знає пори року,
Цвіте завжди всім ворогам на зло.
Та дуже сумно втратить ненароком
Те, що давно в душі жило.
І вигнане із серця десь блукає,
Шукає затишок, в якійсь душі.
Надіється - ще, може, погукають,
І скажуть, що прогнали в метушні.
Така любов -це виняток із правил,
В цей день ми не згадаєм про таку.
ЛЮБОВ лиш вірна жити має право,
Хай квітне у серцях, як в квітнику.
Чарівна, неповторна, фантастична,
Ти можеш ощасливить усіх нас.
Велична, ти лірічна, романтична.
Таку ЛЮБОВ ми зводим на Парнас!
--------------------------------------------
Бажаю Друзям і своїм читачам
ВІРНОЇ ЛЮБОВІ на все життя!
