Життєві стежки - мудрості толоки...
В незнані йду, шукати сенс життя.
Блукаю і кружляю в різні боки,
Розбурхуючи сплячі почуття.
Босоніж... Так, щоби рельєф відчути...
Де твердо, де каміння й скло буття -
Щоб передчути й обійти всі скрути,
Пришвидшуючи радість майбуття.
То наспіх, то вповільнюються кроки,
То спокій, то летить серцебиття...
У русі тім минають всі мороки,
Оновлюючи світу сприйняття.
Хто поруч йде - підсилює й боронить
Від хибних кроків, вроків і сміття.
Кого нема вже - дбати не припинить,
Вриваючись у сни й передчуття.
Я вдячна - щиро. Всіх вас пам'ятаю,
Пліч-о-пліч хто, знімаючи взуття...
У спогади з любов'ю вас вплітаю -
Без вас не має сенсу це життя!
Босоніж, знімаючи взуття - відкриваючи душу.
матерія слова висока
