Я вже не знаю, де я зараз, я не знаю,
За горизонтом десь, чи тут, посеред парку,
Чи десь на кухні, в самоті, з горнятком чаю,
Ковтаю спрагло знов гірку свою заварку...
Чи десь цілую чиїсь рани свіжо-зшиті,
Свої думки в чиїсь, мов коси, заплітаю,
Чи в снах чужих, чи у очей ясній блакиті,
Я вже не знаю, я не знаю, я не знаю...
Чи десь лечу до когось радісно, таємно,
І на вікно чиєсь, мов птах щодня сідаю,
Хтось скаже: "Нащо це тобі, поглянь, там темно..."
Так, може бути, що ж поробиш, я це знаю.
Мабуть, часом, я не одна, мене багато,
У комусь гину, в комусь знову воскресаю,
Дугою вигнулась життя мого фермата,
Я вже не знаю, де я зараз, я не знаю...
***
