Ось уже і ніч добігла
Ранок забринів
Проводжала Україна
В армію синів.
Зажурилися батьки
В серці біль, тривога
Бо тільки Богу відомо,
Яка ця дорога.
І кохані – Як без них,
Сльозами обливаються,
Клятву вірності складають,
Мов навік прощаються.
Вперед вийшов комісар,
Шикувались враз.
І пролунав по рупору
Майора наказ.
«Дорогі наші солдати,
Воїнів брати,
Ви йдете сьогодні в військо,
Щоб мир берегти.
Будьте сильні, будьте мужні,
Хоробрості час,
Нехай прадідів коріння
Проросте у вас.
Україну-неньку
Зрадить лиш маньяк,
Бо без неї ми «ніхто»
І звуть нас «ніяк».
Тож служіть і захищайте
Свої рубежі,
І честь свою їз молоду
В серці бережіть».
Подорослішали хлопці,
Упродовж хвилини,
І злетів над небокраєм
Наш гімн України.
Душу й тіло ми положим,
Співали народу.
Не загине Україна!
Хай живе свобода!
Вклонімося тим хто йде Вітчизну боронити 
