Псіхея! Увінчалася в намисті
Квітучому, між трав, - у чебреці
Задихала, й відкрила очі чисті
Заради світла ... Сонце у руці
Тримало її срібні візерунки
Коріння поглинало світ роси
Під ранок змалювало свіжість думки
Щоби віддати присмаком краси
Надвечір, колисковою, - обійми
У слові, в напівмісячній осі
Псіхея! Підійнялася над війми
Твоїми! Як ,,до..ре..мі" Як ,Ля""як ,,до ре,,сі"
........
