Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Проговорилася / проза/ - ВІРШ

logo
Ніна Незламна: Проговорилася / проза/ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Проговорилася / проза/

Ніна Незламна :: Проговорилася / проза/
          / Одна сторінка з особистого життя/

     За вікном зима… Та сніжна, сувора зима запам`яталася  мені на все життя.
   Це було напередодні нового року. Зо два дні, сипав білий пухнастий сніг, а вчора під вечір, ох і хурделило. «Світу білого не видно»,- так мама казали. Ми вже  й так кілька днів надвір не висовували носи, був  такий сильний мороз, аж вікна понамерзали льодом, а так хотілося покататися на санях.
    Наша вулиця довга, тягнулася вздовж великого поля,  відмежовувалась від нього широкою дорогою.
 На цьому полі,  під час війни, німці зробили склад зброї, так всі розповідали. Я теж,  як ще меншою була, пам`ятаю вибух на полі. Це було влітку, аж хату трусонув, всі хто був в ній злякалися, повискакували на вулицю. З інших осель теж всі повибігали, дивилися на поле, майже посередині, стіною стояв пил.  Як він розвіявся, виднілася купа землі разом з конюшиною. Люди шепотіли між собою, що добре, що не пшениця росла, так би весь урожай згорів.
   Туди, де стався вибух,  дітей не пускали, казали глибоку яму вирило,що там підірвалася циганка з двома дітьми. Всі журилися, що така біда сталася. 
На другий день сюди приїхало багато військових, все поле перевірили, ящиками вивозили патрони, снаряди і бомби. Мені здавалося бомби були схожі на довгі груші, але дуже завеликі. Тільки після перевірки, батьки нам дозволили бігати по полю. Ну правда коли, ще нічого не сіяли, або зібрали врожай. На полі сіяли пшеницю, кукурудзу, а охороняли все об`їждчики з батогами, це такі чоловіки в військовій формі на конях. Садили там і картоплю, старша сестра Ліда її збирала, коли вже сніг падав. Пам`ятаю,  ми теж з Олею(сестра старша на три роки за мене),  допомагали їй,  хоч і холодно було. Пальці рук  так замерзали, аж зашпори в них заходили, біліли, як з поля  прибігали в хату, швидко руки  пхали у теплу воду, відігрівалися.
    Моє рідне поле мало невеликий схил до дороги, тому коли  гуляла хурделиця, з нього несло й несло снігу, аж засипало паркани. А одного разу так насипало, що  тато не міг надвір відчинити двері. Він зразу, як тунель пробив руками, а потім вже відкидав  від дверей. Добре хоч сніг був пухким, а так би прийшлося з іншої сторони вікно витягувати, так мама клопоталася. У нас сім`я велика. Старша сестра жила окремо, вже  вийшла заміж, друга сестра в цей день була на роботі, вона працювала на швейній фабриці в Харкові, а третя сестра  по направленню поїхала працювати в Москву, вона закінчила  медичне училище. Четверта сестра  вчилася в Харкові на штукатура. А брат, старший за мене на сім років, пішов до сусіда  однокласника, пограти в карти. Він часто там пропадав, казав нам,
- Мені нема, що з дівчатами водитися. 
Тож ми з Олею, цього дня, в обідню пору, залишилися вдома з мамою. Я не знала, що мама робила, але вона, то заходила в хату, то знову поспішала в літню кухню. Ми дуже просили маму, щоб відпустила нас погуляти, покататися на санях.
 А кататися було де, старші діти прямо на полі накидали гору снігу й всі по черзі з криниці носили воду й поливали її. Вона за ніч замерзла, аж дзеркалилась. Гора мала схил на дві сторони, одна сторона довша, з невеликим схилом до вулиці, а друга сторона  з крутим схилом, тягнулася в глиб поля, вона навіть мала два трампліна. Старші діти й навіть дорослі, каталися на крутому схилі гори, а молодші  діти спокійніше з`їжджали з довшої сторони. Це спеціально так зробили, бо старші діти не хотіли водитися з меншими.
     Нарешті мама  дозволила нам піти погуляти, наказала Олі, щоб дивилася за мною. А, як я замерзну, щоб відразу йшли додому.  Оля одяглася швидко, вона  ж  до школи ходила, було в що одягтися  і взутися.
 А мені мама шукала одяг, перебирала старі лахи. Нарешті знайшла братові штанці, вони, правда, були завеликі, але мама їх підв`язала резинкою. Взула  мене  в старі черевики Олі, а щоб не спадали, нап`ялила на мене чиїсь  великі панчохи, склавши їх вдвоє, шепотіла, що так буде тепліше. Одягла в осіннє  пальто, навіть не знаю чиє, його напевно всі переносили.  А на голову пов`язала  велику  ворсисту хустку. Вона така була велика, що ховала мені плечі. Мама наче нею загорнула мене, пов`язала  навхрест попід руки, посміхнувшись сказала,
-Ну, от ти тепер в мене «мужичок с ноготок».*
Я відразу запитала,
А, як це мамо, з мене сміятися не будуть?
 -Та, тож Миколка тобі розповідь читав, що не пам `ятаєш? Там хлопчик був на картинці…
Я, аж зраділа, коли пригадала?
 -А, це той, що з лісу на возі дрова віз?
Вона кивнула головою. Коли ми виходили з хати, сказала,
- Йдіть, тільки ж нікому не кажіть, що я самогонку жену. Міліція прийде, біди не оминути. А ти ж Олю, дивися, як Ніна замерзне, зразу приведи додому. Я хвіртку на клямку закрию, ти ж дістаєш  її відкрити.
  Ми задоволені, кожна з санями, вийшли до юрби дітей. Для мене звичайно сані з товстими дошками заважкі, але ж так хотілося покататися. Оля відразу побігла на крутішу гору, а я каталася з меншими дітьми.
     Весело, галасно навкруги. Всі діти задоволені, вже й в сніжки награлися й накаталися  на санях.  Менших дітей,  на горі ставало все менше й менше. І я позирала до Олі, гукала, махала руками, щоб йти додому. Бо вже пальці на ногах, здавалося не мої та й  під носом було мокро. 
 Сутеніло, я підійшла до Олі, тупцювала ногами,
-В мене ноги вже змерзли, пішли додому…
 Вона вся розчервоніла, здивовано кліпала очима,
- Тю, подивися, ще всі діти катаються, завтра ж неділя, в школу не йти, чого й куди  мені спішити. Ти порухайся більше, тоді й зігрієшся.  
 І  посміхаючись, пішла до своїх дівчат.
 Я, ще два рази з`їхала з гори та холод пробирав все тіло. Не могла терпіти, знову гукала Олю й махала їй руками. Але вона не звертала на мене уваги, підіймалася на гору. Я з розсердя лягла животом на сані, вирішила, з`їхати з гори так, як старші діти катаються. Та раптово сані перевернулися і я полетіла стрімголов. Очутилася неподалік гори в пухкому снігу. Хтось мене взяв на руки, струшував з хустки й з обличчя сніг,
- Ану, хто це? Ти чия?
 Мені всміхався дядько Василь. Його всі називали дільничний, а чому, я не знала.  Він жив в кінці нашої вулиці. 
Я шморгаючи носом, назвала, як звати маму й тата.
-О, то це ж зовсім поруч, пішли я тебе заведу додому, бачу ти вже вся, як бурулька, мабуть замерзла. 
- Угу, – кивнула я головою.
 Я  знала, що дядько добрий, він інколи всіх дітей на вулиці пригощав смоктальними цукерками. Раділа, що ніс мене на руках, ще й притулив до себе і в той же час віз сані.
 Дядько Василь товкнув хвіртку рукою, але вона не відчинилася. І тут я пригадала,
-О! Мама хвіртку на клямку закрила, щоб ніхто не заходив, бо вона самогонку жене.

                                                                                 *- рос мовою.

                                                                             27.11.2019р
   

ID:  856331
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 29.11.2019 16:15:22
© дата внесення змiн: 10.12.2020 17:53:07
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 23 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Любов Вишневецька, ТАИСИЯ, Ніна-Марія, Микола Холодов, геометрія, Надія Башинська, Веселенька Дачниця, Світлая (Світлана Пирогова), Valentyna_S, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (751)
В тому числі авторами сайту (42) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

biggrin супер...я так розумію - ця проза автобіографічна? wink
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так- вірна думка.Отакої я видала в дитинстві. Щиро дякую Мариночко!Всього найкращого Вам! give_rose 22 22 21 give_rose 22 22 21
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна,що читаєте мої твори! Всього найкращого Вам! give_rose 21 22 22
 
Надія Башинська, 16.12.2019 - 08:53
12 16 12 16 12 Дуже гарно, Нінусю! 021 019 el el el
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Надійко! give_rose 22 22 21
 
Ольга Калина, 10.12.2019 - 09:37
12 12 От цікаво: чи закінчився візит дільничого?! biggrin biggrin biggrin biggrin
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Олічко там нічого цікавого...Вінпішов в літню кухню,по- сусідські випив 100 грамм, мама , ще й пляшку з горілкою йому дала. Попередив,щоб була обачна,але ж знав,що не торгували горілкою,а вигнали для сім*ї на свята. Це вже ,я дізналася,коли тато приїхав з роботи, на другий день,мама йому розповідала. Звичайно, мама того дня, трохи посварилася на нас обох...
Успіхів Вам! give_rose 22 22 21
 
Ольга Калина відповів на коментар Ольга Калина, 10.12.2019 - 10:28
biggrin biggrin give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олычко! Гарного дня Вам! give_rose give_rose give_rose
 
Любов Іванова, 06.12.2019 - 11:30
Ваші прози настільки образні і реалістичні!!! Я в захопленні від кожної з них!!! 16 16 12 12 sp ft love03 love03 love03 icon_flower icon_flower icon_flower el el el
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую, Любочко!Це реалії життя і тільки...Успіхів Вам! 21 22 22 give_rose
 
Маг Грінчук, 06.12.2019 - 00:12
12 16 22 give_rose 021
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 22 22 21 23
 
Микола Холодов, 02.12.2019 - 21:20
12 Дуже сподобалась Ваша проста і правдива розповідь! give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, шановний! 21 22 22 23
 
Ось така вона, дитяча наївність!
гарно написано, так наче я сама там побувала, згадала своє дитинство.
12 12 give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Людмилко! Рада Вам! give_rose 22 22 21 Я трохи прихворіла,вийду пізніше...Успіхів Вам! give_rose 22 22 21
 
Дякую, Ніночко! Дуже цікаво! Зачиталася, бо Ви - Майстриня прози. icon_flower 16 16
І своє дитинство згадалося: і гори снігу з санками, і ковзани із полін, які ми привязували мотузками до ніг, щоб покататися на льодовій річці, і посинілі від морозу ноги, як відігрівалися на гарячій печі... girl_sigh
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам! Рада,що сподобалась проза. Успіхів Вам! give_rose 21 22 22
 
Які чудові і незабутні спогади, які так цікаво розгорнуті в цій розповіді. 12 12 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Наталочко! give_rose 21 22 22
 
Valentyna_S, 30.11.2019 - 19:06
В цій незакінченій історії так багато спільного із моїм дитинством: і кучугури, і санчата, і самогон smile Дякую за приємність знов поринути у ті далекі часи 16 16 friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Валюшо! Тут основне,те,що мені найбільше запам*яталося, що ПРОГОВОРИЛАСЯ,так можна було продовжити...Та там цікавого вже нічого не було...Мама тільки посварилася.. А Дядько Василь,був у мами в літній кухні.Як потім мама розповіла татові, що налила йому сто грам випити,ще й пляшку з собою дала.Адже він знав( можна сказати по- сусідські),що гнала мама горілку для сім*ї на свята,адже продажем горілки ніколи не займалися...
Успіхів Вам! give_rose 22 22 21
 
Ірин Ка, 30.11.2019 - 18:37
Цікавий спогад що став оповіданням!!!
12 12 12 16 smile
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21 give_rose
 
Віктор Варварич, 30.11.2019 - 12:02
12 Дуже гарно! 16 16 give_rose give_rose give_rose sp
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пане Вікторе! give_rose 21 22 22
 
Чарівна ваша проза Ніночко!!! Ніби сама побувала біля вас у ті часи... Дуже цікаво написали!!! 12 12 16 16 16 give_rose icon_flower el shr el 22 22 23 23 23 021 9
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Танічко!Рада,що сподобалась проза. Гарного дня Вам! give_rose 21 22 22
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період: