Вечір ніжно, рожевим,
Обрії запалив,
Неба край, над межею,
Кобальтом відтінив.
Світло-блакитні хмари -
По́логом з органзи...
Тиша б'є у литаври
У передчас грози.
Сонно... не ворухнуться
Мальви - тарелі...
Та струн враз доторкнуться,
Дзвінкі менестрелі,
Перші злітають такти
З підмостків в ожині...
Час концерт розпочати,
Вже Ніч на стежині.
Вечір, ніжно-рожеве,
Скочує у сувій.
Ніч, немов Королева,
Йде у силі своїй.
Серпень, 2019
@NN@ відповів на коментар меланья, 28.11.2019 - 21:03
Є одне затишне місце, де лежачи на садовій лавці, бачиш захід сонця, мальви і вдихаєш лілуватий запах запізнілої матіоли, а цвіркуни чи то цикади(хто їх розбере в ожині) пробують на смак тишу і налаштовують свої інструменти, щоб здивувати ніч чудовим концертом.
Ради такого й живеш, просто з душі виривається дяка Тому, хто це для тебе створив.
Ось схоже зображення, істинну картину не змогла вставити, занадто довга адреса в браузері..
Luka відповів на коментар yaguarondi, 22.11.2019 - 09:21
Щось неймовірне... Дякую!
@NN@ відповів на коментар yaguarondi, 22.11.2019 - 12:58
це й є перша картина Ганни на яку я запала, а потім мені подарували її альбом *Земле моя - моя Україно*,
це мій притулок в зимовий час
дякую, що виставили її, мені це не дано
Ваш вечір заворожує... Дивовижна поезія - дякую! Натхнення Вам!
Все ж дозволю собі... Потім приберу це зауваження - у сувій скочує.
@NN@ відповів на коментар Luka, 21.11.2019 - 18:22
Не потрібно прибирати, там і було в чорновику скочує, а коли набирала, так написалось і не провірила, тож дякую від усього серця а ви бачили вечір Ганни Самарської, нижче у Ярослава зноска, якби вміла виставляти на сторінці, а то це мені не дано
Luka відповів на коментар @NN@, 22.11.2019 - 09:20
Картина - диво. Катерина Білокур - моє давнє захоплення. І Ганна - її гідна учениця. Дякую Вам за таке чудове відкриття!