отак буває між двома людьми -
самі собі з багна будують стіни
як добре, що ті люди - то не ми
із нас ніхто нікому не повинен
нам не шукати голки у копні
не діставати з вух шматочків вати
вітрила наші вже давно на дні
і звідти їх не будем діставати
бо ти - не той, а я таки не та
ми раптом десь в юрбі не зустрічались
не нам шепоче за вікном сльота
не ми в любов ховаємо печалі
байдужість - гра, а нам до того що?
найкраще, що вдається нам - байдужість
тому і світ - не світ, а казна-що
і в нім - не ми, а хтось. і прикро... дуже
... а так спочатку вірилось у диво!
І милувалися ми разом світлим зачином...
то де ж в байдужості поділося красиве?
й чому сльота в душі тепер за нашим втраченим?
твір-загадка, твір - китайська скринька... побачив суперечності, взаємовиключні якісь, але... то так треба, то ти ними щось кажеш, а що?
асоціації: дівчина, за якою йшов довго-довго, раптом зупинилась, підійшла, поцілувала в щоку і пішла далі. А я - розгублений, стою й не знаю - усміхатись чи плакати
Гарний вiрш, Ulcus. Дуже достовiрно передали ви рiзноманiтнi особливостi людськоi життедiяльностi. Дiйсно, то досить складна така рiч з численними ii поворотами та перипетiями.
Тiльки от у 5 рядку "у копнi" - та, ну, i так нерiдко вживають, та якось украiнською правильнiше все-таки звучить - "у копицi". Ось, погляньте: https://translate.academic.ru/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B0/ru/uk/
Дмитрику, ви праві - тут навіть не сперечатимусь ніскілечки, але на що б я не правила - буде тільки гірше. тому лишу так. вибачте мені цей ґандж, будь ласка
та ні... не примха... це несвідома помилка. отже - свідчення невігластва. не впертість навіть - просто все інше мені не звучить. точніше, звучить гірше, ніж є. простіше взагалі ту строфу прибрати
Не бійся вбивці, бо він може що найбільше вбити.
Не бійся зрадника, бо він може тільки зрадити.
А бійся байдужого, який може вбити і зрадити одночасно. Переконався в житті, що ця істина правдива.
З ними не варто мати справу. Та життя стає байдужим.