Ти серце заставляєш в бубон бити.
Ти кров ганяєш, наче мишу кіт.
Ну, як тебе я можу не любити,
Коли собою затуляєш світ?
Ти сонце, що промінням ріже мряку.
Ти вітер, що зриває амулет.
Хмільне варіння із голівок маку,
Солене море і солодкий мед.
М'який, неначе шерсть в зимі на білці,
І легкокрилий, мов у леті птах.
Твій дух так вміло грає на сопілці,
Як суховії влітку на степах.
Ну, як тебе такого не любити?
Ти поглядом одним ламаєш лід.
Ти серце заставляєш в бубон бити.
Ти кров ганяєш, наче мишу кіт.
Б'є серце в бубон наче дурнувате,
Надворі ніч, уже сусіди сплять...
В кардіології жде іменна палата.
Не шоста, (не лякайтесь), номер п'ять.
По венах кров — зашкалює тонометр,
(Таки підступна річ ота любов!)
Палата, слава Богу, п'ятий номер
Мене до норми повертає знов.
Таким почуттям можна лише позаздрити.
Крилата відповів на коментар Патара, 16.11.2019 - 00:17
Не дай Бог, щоб палата якась. Все в нормі. Лягаю спати.
Я Вас люблю, Любонько, я ТАК ПЕРЕЖИВАЛА щоб Ви не образилися. Це якийсь нонсенс — чим противнючіший у мене настрій, тим жартівливіше я пишу... ВИБАЧТЕ, будь ласка. ЛЮБІТЬ і БУДЬТЕ ЛЮБИМОЮ!!!
Крилата відповів на коментар Патара, 16.11.2019 - 14:15
Дякую. Я теж люблю жартувати. Все норм. Гарних вихідних.
Крилата відповів на коментар Патара, 16.11.2019 - 00:17
Не дай Бог, щоб палата якась. Все в нормі. Лягаю спати.
Дякую.
