…про наболіле…
Тепло душі зігріє всіх навколо –
проси того добра чи не проси…
Та враз, коли тепла торкнеться холод,
сльоза зродиться точкою роси.
Заблуклий подив в просторі і часі
свій опір чинить проявам добра –
його тямки не в серці – на обцасі*,
на серці ж бо лубок, жорстка кора.
І теплий дім, що збудували влітку
стрічає взимку прикрі холоди…
а слід би скопом, люде милий, світку,
постигнуть правду чистої води,
що йде до нас зсередини і ззовні:
кивання вбік, крутійство, дурість, лінь –
ці неподобства й підступи мерзотні
ході завадять юних поколінь.
Роса щодень гіркі роняє сльози
у наречених, діток, матерів…
О, як набридли ті метаморфози –
здоровий глузд в брехні навік згорів.
І не дай Бог, упасти біля гробу
із плачем... по праматері... Руси**.
Забудьмо кожен про свою утробу –
не граймось всує з точками роси!
11.11.2019
__________
*каблук, підбір, задник. **древня назва України.
Tочка роси - це температура, при якій водяна пара
з ненасиченої стає насиченою, і перетворюється у
рідкий стан – опади чи конденсат (“сльози на вікні”).
Застереження- то зрозуміло, а що до серця що ж бо лубок, жорстка кора. Що несе нам той прошарок суспільства маніпуляторів?
Хоча, боротьба добра і зла буде прогресивно-оптимістичним поступом суспільства, якщо пермагатиме добро, яке у Вашому творі,поперається холодом, заблукалим подивом і т. д.по тексту. Ваше добро попранне холодом роняє гіркі сльози.
Кожна епоха вважала себе гіршою,от і наша не ідеальна, а це попахує песимізмом.
Щодо серця... Хіба не черстві серця нам підсувуютьтой негатив, проти якого приходиться суспільству згуртовуватись (позитивний аспект дії "поперників") та боротися? А тепер щодо песимізму! УРА-ОПТИМІЗМ, як і УРА-ПАТРІОТИЗМ, на мою думку, ганебні явища, що заважають прогресу! Тут йдеться про об'єктиний, зважений оптимізм, що спирається на непорушну аксіому, що добро завше переборює зло... Так, добро топчеться ("поперається"- це русизм, принагідно зазначу) холодом, і від того, на жаль, бувають сльози... Це попередження творцям холоду і сліз, як і оте "упасти біля гробу"... Ми повинні знати, де ми знаходимось, щоб знати, як з цим боротися... А Ваші слова "попахують" критиканством, але ніяк не об'єктивною іцінкою твору, Оленко! Точка роси - непересічний образ, переступити через який просто неможливо...
П.Олексо, як мені подобається Ваша громадянська позиція. І дуже хотілося б "...постигнуть правду чистої води..." Вірш заставляє задуматися, щоб потім не плакати.
Ви, певно, психолог, Катрусю... За думками, вираженими пацієнтом, можете поставити... діагноз! А щодо пасіонарності, то я від неї страждаю. Але найбільше страждають ті,котрі мене оточують. Бо планку, що ставлю я за правило, не кожен може перестрибнути...
Згорів Франко, згорів Тарас,
Вони ж були бо вище нас...
Забудьмо кожен про свою утробу -
не граймось всує з точкою роси!
Та ці слова треба вирізати на камені як Заповіді
на скрижалях, а владним мужам, на лобі крупним
шрифтом, ще й гвіздок забить, на пам"ять.