Хоботок москіта десь проникає крізь шкіру людини.
Вприскує у кров жертви своєї отруйну речовину.
Люди, змахніть із чола отруту дум, не ждіть і години,
Бо від кожної " комашні" згаємо всю Батьківщину.
Сиротіє серце, і сиротіють діти України.
Десь загублений початок у течії шляху життя.
Сліпнуть очі в сльозах. Спинимо не вікові хвилі сивин!
Обпікають душі шляхетні слова: "Прийшло каяття".
Наслідки зла калічать наш розум і почуття донині.
І очевидний доказ тому на Землі - всяка війна.
Хай засяють в Україні дні лиш теплі жовто-сині!
Досить шаленого духу-вогню, у нас країна одна!
