|
Галереї
барвистих малюнків
На стінах, опорних пунктів
Яскравой
дитячьою мрієй
Бійців, на Донеччині гріють.
Дарують, надію в майбутнє
В них
велич натхнення, присутня!
Котра
надихає героїв
Що нас, боронять, в одностроях.
Та зцілюють, душу солдата
Бо, коже із ни
то, чийсь тато…
Студентка з Харкова
що любить малювати
Портрети, колоритних відчуттів
Летить, на фронт
солдатів надихати
Наче, весна квітуча, в заметіль.
У очах, сум
історій, безліч, в серці
Замість мольберта
не новий, стілець
Та, люди, в камуфляжі
що, відверто
Розпалюють, вогонь, своїх сердець…
СловОм, сухим
війна, у них говорить
Живуть анахоретом, у кущах
Ті, вільні люди
що за волю борять
Того, хто на весь світ, наводе жах.
Художник Олександра
символічно
В Торецькій шахті
що, покинута давно
Вугіллям тим, питання реторичне
Вмальовує, у біле полотно.
Той, колорит
всю глибину, історій
Що розповість
розчуленний солдат…
А, дІвча юне
слізоньку проронить
За, тим
хто став для неї, більш ніж брат.
У очах Лялі, Саша намалює
Всю тугу, всю любов, невороття…
Бо люта смерть, на воїнів полює
та обриває, хижо, їх життя…
Тут, різні люди
юні, та не зовсім.
Ось, дядя Вітя
з чубом, з бородой
Воює, п’ятий рік, мріє:
«Невдовзі
тут буде мир!!!»
Прийде легкой ходой,
Та зніме втому, з кожного солдата
Й омріянний, й щасливий, засина.
І, сонечко, маленьке
як, до тата
Біжить швиденько, по графіту полотна.
Малює Олександра,
У шоломі, та з автоматом
бравого Сашка
Що привітання шле, коханій й доні
Розлука, для сім’ї
така, важка.
Сміються й плачуть, воїнів портрети
Емоцій, безліч, полотно передає
На них
всі щирі, очі всіх, відверті!
На перемогу, в них надія є.
Одноманітні будні, серед бою
Осяють, нові люди
Їх, буття
та, світобачення
Потрібне одностроям
Що за їх волю, віддають життя.
Так
декілька годин, помалювавши
Частують всіх
солдатським кулішем
Що зварений, рукой тендітной Насті.
Тієї ж ночі
страшна звістка й щем…
Здригнули !
Як, ворожі міни.
Що відібрали, в дівчини життя.
Намалювать її, вона не встигла!
Загинувши
не маєш, вороття.
Лиш, в пам’яті людей
Серед їх, слова
живуть герої:
«Вічна пам’ять! Тим
Що, захищали волю, в одностроях!!!
Та, Бог у поміч
буде всім, живим!!!»
ID:
850357
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 04.10.2019 19:48:39
© дата внесення змiн: 20.12.2021 02:25:46
автор: Максим Шелест
Вкажіть причину вашої скарги
|
