Він п’ять років вже там на фронті,
Із перервами рідко мирними.
Бачив смерть на своїм горизонті,
На гарячій землі між вирвами.
А життя краще нього ціну
Мабуть мало хто ліпше знає.
Він ненавидить цю війну,
Бо найкращих вона забирає!
Розривалась від болю душа,
Коли хлопців віз хоронити…
Надто рано лягла межа…
Зовсім юні, ще б жити… Жити!
Та п’ять років вже *** війна,
Чорні хустки біди вдягає.
Україна у нас одна,
Він п’ять років її захищає!
Захищає наш мирний сон,
Ми ж повинні їм бути тилом.
Щоб серця наші в унісон
Переможного прагли миру!
Пам’ятали щоб – йде війна!
Вона тут у твоїй країні!
Батьківщина у нас одна,
І ми маємо буть єдині!