|
Чи маю право осторонь стояти,
Коли життя, як шлях випробувань,
Тебе покличе славу здобувати,
І йти у бiй, останній, без вагань.
Чи маєш право ти мене повчати,
Що, - «мушу я пробачить ворогів»,
Тих самих, що прийшли мене вбивати,
Лише за те, що я їх не любив.
А може власну історичну правду
Відкинути, забути, відректись
Від власної землі, і так конати,
І духом й тілом вже не підвестись...
Що пропонуєш зрадити вітчизну,
Переконань коштовність скинуть в яр,
У те сміття, де привід комунізму,
Виходить чорною кіптю скрізь димар.
Ні, я не той, що був колись. Змовчати?
Пробачити, забути кров братів?
І плач сестер, яких ти ґвалтувати,
Наказував звернувшись до катів?
Ні, не забуду вік і не пробачу.
Я поверну край рідних берегів,
І правду історичну, волю, вдачу!!!
Одна Україна, та безліч ворогів.
На світлині Я та Роман Коваль, у Києві на відкритті пам’ятнику воїну «Прикарпатської Січи» Мирославові Мислі. Роман Коваль український письменник, історик, націоналіст...
ID:
847408
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 07.09.2019 13:17:01
© дата внесення змiн: 07.09.2019 13:23:27
автор: CONSTANTINOPOLIS
Вкажіть причину вашої скарги
|
