Саме та, що гуляла із хвилями, мирно так,
просто любила їх,
та душа, що наділена крилами - полетить,
не лови її.
Половина назе́много клопоту запорошена просто лежить собі,
почорнівша від диму і копоті,
помирає у стічній трубі,
ну навіщо вона тобі?
Можеш жити у світі без болю,
Катастрофи залиш юрбі,
маєш руки, бажання і волю,
ну скажи що для щастя ще треба тобі?
2018
