Розчинився у повітрі, п`янкий запах м`яти
Горобчики цвірінькають, жваво біля хати
Лііто.. ото насолода, всім радість приносить
Й вона життям, потішиться, як сонечко сходить
Все ж думки, як п`явки діють, сльозини на очах
Була молодість яскрава, літала на крилах
У одній кімнаті нині, у вікні шмат неба
А у другій лиш сопіння, в діда ж до сну зваба
За мить по хаті, мов привид, муха залетіла
В голові рій копошиться, чи жити так хтіла?
І не снилось й не гадалось, підкралася старість
Он сусідка молоденька, охоплює заздрість…
Відспівало тепле літо й весна - красна, спогад
Та все ж добре, що не одна, хоч в кімнаті й поряд
Те мовчання на шматочки, душеньку ріже й рве
То за щастя, добра пам`ять, ніколи не зітре
Прийшло кохання, цілунки, пісні колискові
На обійсті під парканом й зірки вечорові
Тоді, воркував, як голуб, притулявсь до щічки
Раділи… нічці, по травах іскрились світлячки
Купались в квітах і куштували полуниці
Серце, як в пташки співало, світились зіниці
Оце й надихає жити, з старістю боротись
Все в клопотах про старого й з цим треба змиритись
Все ж гнів, у душі й образу, таїть на білий світ
Чом істинного кохання, такий короткий вік…..
08.08.2019р
