О мила! Нелегки'й насправді час розлуки
Немов в пустелі, та під сонцем, й без води
Потрібні неймовірно— тво'ї очі, твої губи, твої руки
Бо джерело натхнення, та бежмежне щастя — ти
Думками можу я до тебе тільки прилетіти
Й невидимо торкнутися душі твоєї глибини
У відповідь — мелодія кохання буде цілий час бриніти
Й реальністю стають найдивовижні, найяскраві сни
Мов після довгої зими — як ве'сну я тебе чекаю
Й хай серце за тобою ще не раз болить
О мила! Ніжно, сильно обіймаю
Бог подарує день, Бог зустрічі дарує мить!