Він зловив тебе на гарячому:
Ти крала безжально спокій...
Де це чувано, де це бачено,
Щоб душа зодягнулась у смокінг!
Він зловив тебе несподівано:
Очима карала! Боже,
Він збентежений, він розгніваний,
На його хтось націлився ложе.
Він сказав собі: "Досить відчаю!"
Й повісив у шафі смокінг.
І поплив собі човен річкою
На побачення...Може, з вічністю...
