Скажи коханий мій мені,
Чи плачуть янголи від болю.
Чи помирають від журби,
як їх позбавити любові.
Чи відчувають біль вони,
так само як звичайні люди
коли втрачають навіки,
любов якої вже не буде.
Ні я спокійна любий мій,
за нас уже я не хвилююсь.
я бачу погляд твій легкий,
тобою кожен день милуюсь.
Але якщо б пожартував,
всьго лише на одну мить.
Не любиш що мене, сказав
то не схотілось мені б жить.
І несхотілось би сміятись,
і зовсім іншою я стала,
я б не жила, я б існувала.
Існують як самотні гори,
як темнее глибоке море.
В безодню впала б пустоти,
і розколололось на частинки
моє серденько в самоті,
і з очок крапали б сльозинки.
І певно янголи які,
кохання нам подарували,
померли в мить від гіркоти,
й сльозинками б моїми стали.
