Була закохана я в тебе
Років два тому.
І не знала я причин , ну чому?
Пройшла ця любов доволі швидко..
Раз, і тебе в серці нема
ти його покинув...
Пройшли ці два роки
І знов душа з тобою стрілась :
«Ну чому з'явився знов , адже ти
зовсім інша людина!»
Ми з різного світу, з іншими словами до нього,
Але нас об'єднує одне -
Небо над головою .
Можливо, ти вважаєш мене своїм другом,
Але знай, я так не вважаю...
Серце моє грає, коли ти мої смс читаєш,
Коли моє сторі дивишся,
На їх відповідаєш
Коли пишеш свої почуття мені у дірект ,
Але то лише твій гумор.
Я теж тобі такі писала, але вже без шуток..
Коли мій телефон засвічується вмить,
Я думаю «це він! »,
Але то лише на мить ..
Схоже, це лише моя любов, і вона безмовна.
Я жалію цьому, адже я закохана.
Чудовий вірш! 
