Чайна троянда манить красою,
обвившись квітками наче косою.
І як та дівчина,так ніжно схилилась,
навколішки стала і тихо молилась.
Красою так манить до себе усіх,
вдихнуть аромат-здержатись не зміг.
Та острі колючки розпустила ожина,
так і потрібно,вона є дівчина.
Любуйся красою,вдихай аромат,
а зламати троянду-це вже ніяк.
Вона є красуня і радість несе,
і пишно троянда-цвіте і росте.
У природи завжди усе в ідеалі,
люди від неї усе завжди брали.
Тому і порівнюю я троянду й дівчину,
так,так-красиве дівча і колючу ожину.
А так повинно і бути в житті,
щоб сила і гордість була у дівочій красі.
І щоб аромат-це кохання було,
і щоб це кохання цвіло і цвіло.