Життя – це гра, немов у шахи,
Є біле/чорне, зло/добро,
Де біль живий залишить знаки,
І плаче серце під ребром.
У світлих сил своя корона,
У злих подвійний підлий щит,
І лиш любов є оборона,
Лиха підтримка йде з-під плит.
Винити Бога лиш помилка,
Він рак чи біди не прислав,
Це сутність з пекла любить крики,
Своїх веде на п'єдестал.
А нечисть точить гострі ікла,
Під шкіру глибоко ввійдуть,
Від цього зводить числі крила,
Та гідність з честю все ж живуть.
Де меж нема – нема й законів,
І їх добро не перейде,
Огида ж давить вже у скроні,
І щастя в пазурі бере.
Та пам'ятай, що з кожним кроком,
До краю ближчим ти стаєш,
Пішак де змінює корону,
Життя в раю там обереш,
За сльози, втрати, горе, муки,
За те, що колір не змінив,
Коли клювали серце круки,
Все рідне в правді боронив.
Стоять дві чаші з терезами,
В одній є влада, гроші, кров,
А в другій сповнена сльозами,
З кришталю чиста є любов,
Спокуса кличе ніжно-ніжно,
Та ти з дороги не звертай,
Хоч там усім ще й досі смішно,
Розплата буде – так і знай!
...вічна ділема добро/зло - для одних, в інших розійшлися дороги - чи в добро, чи в лукавство...
мені чомусь здалося, що Ваш вірш народився з попереднього...
згадався свій - життя- богів гра http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538193 але в нім інша реторика - написаний давніше - життя було інше (в загалі)...
Ви, як завжди, праві!!! цей вірш народився з попереднього..чи то наче продовженням став...напевне не все сказала у попередньому)))))
зате я зрозуміла одне, що коли кажуть: чому Господь допустив це...де Він був, що зло воно не сидить собі тихенько, а також усіма силами воює...кажуть, що хвороби беруть завжди найкращих, а якусь заразу ні...правильно, тому що зло не чіпає зла....а от щось хороше хоче відразу забрати зі світу....в 33 роки, нарешті дійшло)))))
угу - свої - своїх бережуть для звершень!....
- але там є ще один бік - чи то карма, чи бумеранг, чи Божа плата нащадкам за злодіяння пра-... ...прарідні....
- знаєте в мене на цю тему було багато віршів написано десь в 20(+-) сирезні десь по чернеткам розкидані, але ідеї там живі - потрібно буде, як з"явиться час молодість їм вернути.
а Вам наснаги - і може ще в когось очі відкриються...
так...бумеранг ще також ніхто не відміняв...але бумеранг - це вже точно за те. що ти сам вляпався у чорне.....а от за пра-пра-пра.....треба вимолювати...і лише ми це можемо зробити сподіваюсь, що живі віршо-чернеточки таки знайдуть свою повну огранку і зявляться тут)
Вірш милозвучний, з чітким ритмом, читати легко і приємно! «Стоять дві чаші з терезами», я теж думаю, що в кінцевому підсумку вибирати залишається між «так» або «ні», без лукавих напівтонів… Особисто я, визначаючись з вибором, складаю на одну чашу «плюси», а на іншу «мінуси». Як більше «плюсів», то ставлюсь до явища позитивно, а більше «мінусів», то – ні. Так, до Радянського Союзу ставлюсь недобре, але це не значить, що в ньому не було нічого хорошого, наприклад, скрізь було добре морозиво, яке зараз складно знайти.
У Вас вірші багатогранні, нелінійні, потребують сприйняття методом «диференціального обчислення». Коментувати їх нелегко, тому просто кажу, що Ваші твори дуже до вподоби!
оо, дякую за такий неймовірний коментар!!! залюбки його читала і таки згадала радянське морозиво)))особливо з жовтим шоколадом зверху..для мене це було щось особливе))))
дякую, що так глибоко проникли у вірш і у суть його!!!!щире дякую! рада, що Ви завітали!