Я з глибини душі черпаю слово
Прадавня, рідна моя МОВО,
Ти карбувалася віками
Щоб ми сьогодні разом з вами
Спожили цей дороговказ,
Що сотні літ єднає нас.
Вузлом нас в’яже воєдино,
Нас, українська прародино.
Яким мірилом оцінити,
Що пращурі змогли створити?
Крізь терни нам донесли дар,
Що споживаєм, як нектар,
Торкаючись тих древніх звуків
Де голос горлиць, дощу, круків ...
Там рев Дніпра і скрип Карпат
Тепло тих перших курних хат
І колискових, що дитині
Співала мати в Україні
І ще безмежжя тих речей,
Що шліфували алмаз цей.
Це наша мова і законам
Чи віковічним заборонам
Не бути владними над нею
Бо неповторністю своєю,
Своєю гідністю весь час
Єднає українці нас.
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
28.04.2019 р.
Дуже гарно!!!
Це наша мова і законам
Чи віковічним заборонам
Не бути владними над нею
Бо неповторністю своєю,
Своєю гідністю весь час
Єднає УКРАЇНЦІ НАС !!!
Дуже, дуже гарно й зворушливо, мені сподобався ваш вірш 
