Вас Україна народила, дала дорогу у життя!
А ви її вщент розтрощили і женете у небуття...
Вона вас розуму навчила, дала вам сили і знання -
Ви ж, як оті шакали кляті, рвете сердечну на шмаття!
Ви розірвали вишиванку, втоптали у багно вінок!
Невже вам цього іще мало? Вам ще потрібен баришок?
Вас ця земля нагодувала, дала вам вдачу і знання,
Щоб ви змогли такими стати, як вас ми бачимо щодня...
Ви ходите всі у Армані, у вас немає тих проблем,
Що бабця бідна відчуває, будучи гнана патрулем!
За те, що через сльози й сором вона на старості років,
Примушена вставати зранку, продати декілька пучків -
Укропу свіжого, петрушку і може кілька буряків...
Для того, щоб купити цукор та шифером накрити хлів...
Ви їздите на мерседесах, їсте фуа- гра та ікру,
А ваші виборці мівіну і п'ють у пітьомках гірку.
За що знущаєтесь з народу, чим саме він не догодив?
Ви ж сидете у м'яких кріслах у які він вас посадив!
За вас вмирали на Майдані,
Вам вірили, як ті сліпці,
А ви себе ведете з ними, як то не люди, а мерці...
Прийшли до влади ви по трупах, через скалічені життя!
І довели вже Україну, до горя, плачу й забуття...
Листопад. 2018.
