Частину сво́го серця я віддав тобі
Це випадково сталося, хоча і добровільно
Тому з собою носиш клаптик із моєї ти душі
Й обох це гріє дуже сильно
Коли ти поруч — цілим серце вмить стає
Тому і радість, й щастя — і границь йому немає
Але коли далеко ти — випробування небувале це
І смуток й біль усьо'го огортає
З роздертим жити серцем як, навпіл?
Твої це почуття, мої думки, а ще обох бажання
Частина мого серця із тобою буде навіки
Це є дарунок мій, та Бога більший дар — кохання!