Ти так пильно мене розглядаєш,
Мов тварину у джунглях густих,
То під лупою душу вивчаєш,
То жадаєш знайти в мені гріх.
Так, я грішна, як всі на планеті,
Як мільйони звичайних людей,
Гріх повсюди: в житті, в інтернеті,
Він в світанках і в серці ночей...
Не дивися так пильно, не треба,
Краще просто за руку візьми,
Мовчки ляжемо вдвох просто неба
І вдихнемо повітря грудьми...
Не дивись, не троюдь мою душу,
І сховай свою лупу в рюкзак,
Випий соку чи з'їж спілу грушу,
І зніми свій розшитий піджак.
Ну чому ти мене розглядаєш?
Краще глянь, як сузір'я горять...
Ти не зможеш знайти, що шукаєш,
Краще просто відчуй благодать...
А між нами з тобою є схожість,
Ти є в кожного з добрих людей,
Ти безгрішна, прискіплива совість,
Ти одна замість сотні судей.
***
Цікава, гарна лірика! 
