— заплети мені в коси
тіні трояндових мрій,
мімози… чаклуння
ув досвіток мрев ти підлий…
час — рутовій
(в долонях смарагдових травня)
без правил
жонглює заграви,
імлаво
сповиває октави трем-віхол
в міжреберній яскині…
цензури — у скриню…
…в павутинні днів мойри
без коректури
аури плюсують.
— а суть??? — а суть???
шепочуть сніння напіввинні
сердечних арій.
— заплети мені в коси рій трояндових мрій.
.та я б не сказала... просто потрібно читати вдумливо... Ви почитайте сучані американські верлібри... там (в більшості) без півліри не розберешся...
Дякую за прочитання
якщо я покладу ноги на стіл я не стану американцем
подібно те що пишуть янкі не можна переносити
на наші українські реалії треба копирсатись на власному грунті творчо засвоюючи світові поетичні надбання
моє глибоке шанування
зараз я дивлюся те, що пишуть янкі (до речі під кайфом) в молоді і на літ факультетах дуже популярно...
--- вся поезія запозичена з чиїхось реалій - наш тільки фольклор, який ми затерли до нємогу ...
до речі - мій вірш до янкі не має ніякого відношення... просто такий мікс верлібра і білого вірша... але в останній час в мене переважає класична форма.