Забаганки
Отакі в нас забаганки.
Незалежність, вишиванки.
Ще для вас неначе змова,
наша українська мова.
Пісні наші солов’їні
що співаємо дитині,
про любов, і про природу,
в тих піснях душа народу.
Про незламний дух козацький,
і про жарти чудернацькі,
та вам цього не збагнути,
бо ви духом ліліпути.
Це ж бо ваші привілеї,
та й душею ви пігмеї,
споконвіку тільки крали,
ворогами всіх вважали.
Що не візьмете, все мало,
у вас завжди так бувало.
Може досить, схаменіться,
чом вам дома не сидиться.
Що вам ще не вистачає,
вмерти «там де вас немає»,
як нема, й повік не буде,
схаменіться, будьте люди.
Отакі в нас забаганки.
Незалежність, вишиванки.
Пісні наші солов’їні,
що співаємо й понині.
Про любов і про природу,
нашу мову і Свободу,
про незламний дух народу,
що здолає й цю заброду.
Цікавий вірш! 
