-Лікарю, я так Вам вдячний,-
Сяяв з радості Данило,
Хоч повівся необачно,
Ваші ліки - справжнє диво!
-Дуже радий,- лікар каже,-
Результати позитивні,
Так у чому ж їхня сила?
Це для мене навіть дивно…
-Прийшла якось моя тітка,
Без ноги вона - каліка,
І самотня, і бездітна,
А хвороб - то вже без ліку!
Я для неї - замість сина,
Найрідніший в цілім світі,
Спадкоємець я єдиний ,
Написала в заповіті.
Поки смажив я яєчню,
Про здоров’я щось базікав,
Бідолашна і сердешна
Випила ці Ваші ліки.
Каже: -Зразу легко стало,
Перестало все боліти…
Вчора тьотю поховали,
А мені судилось жити!
Лікар каже: -Препарат цей
Має безліч тут загадок:
Декому дає здоров’я,
А комусь квартиру в спадок.
І хоч звикли ми казати –
Медицина вже пропаща,
Про ці ліки закордонні
У нас відгуки найкращі!
На жаль, зараз у нас і ліки, і міністри закордонні, виконують ревно наказ: довести чисельність українців до "точки невозврата", коли націю вже не можна відновити. А ми, кляті, живемо та живемо!
З гірчинкою в дкші,
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Реформою Супрун так і заплановано! Дуже дякую, Людочко, за такий правильний коментар! Щастя Вам, радості, миру і добра!
Я купив цілющі ліки,
Що насипані в підпіллі.
Хай замовкнуть всі базіки,
Бо ці ліки дуже сильні:
Я від болю головного
З’їв пігулку проносного.
І про біль я позабув,
Бо шукав де б я шкурнув…
Продають це все в аптеках,
Там рабі стоять у чергах.
Крейда там одна суцільна,
Барвники там є і цукор.
Втулюють рабам це щільно,
І жирують на нас, суки…
25.05.2019 Дмитро Дробін
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваш, Дмитре, коментар-експромт ще кращий за мою гумореску! Дякую Вам дуже-дуже!
Але мені не вистачає Вашої української мови. Треба як Шевченко підійматися від сільского клубу до Писменника та Поету планетарного масштабу, якому встановлені памятники у 136 країнах світу, бо він писав громадянські твори як людям позбавитися власного рабства, а не чекати визволітелів Президентів...
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо всі відмовляться читати мої недолугі твори - я не бачу в цьому трагедії!
Не треба ображатися або крівлятися, це Вам не личить. Я хотів тільки підкреслити, що Ви вже давно переросли сільскі клуби. Вже треба заглядати і у місто...